Мельниченко Володимир Юхимович

Михайло Грушевський: "Шевченко - святий національний прапор" : 100 історій і розповідей про двох українських геніїв / В. Ю. Мельниченко. – Київ: Либідь, 2017. – 440 c.. – ISBN 978-966-06-0739-2.

Уміщені в книзі 100 історій і розповідей надають рідкісну інформацію про те, що Тарас Шевченко, кажучи словами Михайла Грушевського, є «святим прапором нашої національної одності, одним з найвизначніших символів української спільності, одноцільності України й українського життя…». Уперше розкрито величезну дослідницьку й популяризаторську роботу Грушевського, спрямовану на прославлення й ушанування Шевченка в ім’я українського слова, українського народу, всієї України, та історичну заслугу вченого в глибокому вживленні імені та справи Великого Кобзаря в українську національну ментальність.

Для широкого читацького загалу.

 Придбати видання можна у крамниці видавництва "Либідь"

МЕЛЬНИЧЕНКО ВОЛОДИМИР ЮХИМОВИЧ

ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ

Зміст:

Передслово. - С. 3–8
Розділ перший. "ТАРАСЕ МІЙ ДОБРИЙ, МІЙ БАТЬКУ ЄДИНИЙ!". - С. 9–148
1. "Що-небудь зробити для Вкраїни...". - С. 10–13
2. "Чужі й свої". - С. 13–18
3. "Руйновали козаченьки московськії мури...". - С. 18–22
4. "Сагайдачний нагнав великого страху". - С. 22–27
5. "Славний гетьман Богдан Хмельницький". - С. 27–31
6. "Аж не можу читати, так тяжко". - С. 31–35
7. "Як написав Тарас Шевченко". - С. 35–40
8. "Я дописував останню главу...". - С. 40–42
9. "Вважаю своїм обов'язком сповнити волю народу". - С. 43–46
10. "За волю і долю рідної України". - С. 46–50
11. "Спасенна наука нашому народові". - С. 50–54
12. "Як Шевченко про се вірші зложив". - С. 55–58
13. "Уставайте, кличе нас Кобзар". - С. 59–61
14. "З презирством відвертається від політиканів-гетьманів...". - С. 61–66
15. "У Шевченка в "Великім льоху”...". - С. 66–69
16. "Аби люди вияснили сю справу". - С. 69–72
17. "Демократизм московський був дуже непевний...". - С. 72–75
18. "Написати історію роду Розумовських...". - С. 75–78
19. "Останній гетьман Кирило Розумовський". - С. 79–82
20. "Звертав проти нього всю силу свого гніву...". - С. 82–85
21. "Все валив в одну купу"?. - С. 85–88
22. "Нецерковний християнин". - С. 88–93
23. "Заходив у храм Спасителя...". - С. 93–97
24. "Заходив помолитися за Тараса". - С. 98–100
25. "Заходив у Кремль...". - С. 101–102
26. "Між двома церквами...". - С. 103–106
27. "З великою радістю виїздив з Москви...". - С. 106–111
28. "Вважаю віджитою нашу орієнтацію на Московщину". - С. 111–116
29. "Тарасове слово в серці схоронити...". - С. 116–119
30. "Українська історія як органічна цілісність". - С. 119–124
31. "Почав друк своєї "Всесвітньої історії”". - С. 124–129
32. "Своє місце в перспективі історичного процесу". - С. 129–133
33. "Я ніколи не виступав проти Росії". - С. 133–141
34. "Живу я підневільно в Москві...". - С. 141–148

Розділ другий. "ШЕВЧЕНКА ПРИЗНАЄ ПРОРОКОМ ВСЯ УКРАЇНА". - С. 149–308
35. "Зостався єдиним поетом нашим...". - С. 150–155
36. "Він був людиною великого, гострого розуму...". - С. 156–158
37. ""Кобзар” – Євангеліє українське". - С. 158–162
38. "Велико вірив поет в силу нашого слова...". - С. 163–167
39. "Шевченкові роковини". - С. 167–171
40. "Чи палить нас свята любов до України"?. - С. 171–173
41. "Два ювілеї". - С. 173–175
42. "В честь Шевченківського свята і російської революції". - С. 175–179
43. "Він проповідує правду і братолюбіє". - С. 179–181
44. "До справи Шевченкових провин". - С. 181–186
45. "Непорозуміння імператора Миколая"?. - С. 187–190
46. "Заборонити йому писати і малювати". - С. 190–191
47. "Головною його працею лишилася велика студія про Шевченка". - С. 192–195
48. "З великою користю для тексту "Кобзаря”...". - С. 195–196
49. "Українець не може зрозуміти чогось людського"?!. - С. 197–200
50. "Як побожно цілував Шевченко листки "Колокола”...". - С. 200–203
51. "Шевченко не розділяє, а єднає". - С. 203–205
52. "Голос російського письменника". - С. 205–208
53. "Шевченко непогано пояснив ідею поеми". - С. 209–213
54. "Середовище, яке зробило Шевченка Шевченком...". - С. 213–215
55. "Шевченко вважав себе братчиком...". - С. 215–222
56. "Вистачило б однієї Шевченкової поезії". - С. 222–226
57. "Звідки пішла назва українців"?. - С. 226–229
58. "Святий огонь, що одушевляв його". - С. 230–236
59. "Шевченкові повісти?". - С. 236–245
60. "Паралельні характистики України і Московщини". - С. 245–250
61. "Україна і Московщина – відмінности і контрасти". - С. 250–255
62. "Добрий земельний закон займе місце поруч Шевченкового "Кобзаря”". - С. 255–259
63. "Ганебний закон Юзефовича 1876 р.". - С. 259–262
64. "Зорганізувати почесну стрічу праху Шевченка". - С. 262–263
65. "Комбінація Мазепи могла мати будучність". - С. 264–270
66. "Мазепа як ідея". - С. 270–279
67. "Один із визначних провідників українського життя". - С. 279–281
68. "Через се він гудив і Шевченка...". - С. 281–289
69. "Його вірші і драми історичні повні гіркими нападками...". - С. 289–295
70. "Стати "гноєм” для мови Пушкіна"?. - С. 295–298
71. "Пушкін для українця...". - С. 298–303
72. "Як ти клав свої святі заповіти". - С. 303–308

Розділ третій. "ДІЯЛЬНІСТЬ РОСІЙСЬКИХ УКРАЇНЦІВ". - С. 309–435
73. "Спеціальна праця молодого Бодянського". - С. 310–314
74. "Бодянський став професором у Московськім університеті...". - С. 315–318
75. "Сильно любив свій край і народ...". - С. 318–321
76. "Зібрання Бодянського – найбільше із існуючих досі...". - С. 321–324
77. "Видання, зроблене Бодянським...". - С. 324–328
78. "Книжка московських "Чтений” була конфіскована за мемуари Флетчера...". - С. 328–333
79. "Видав великий збірник українських пісень Головацького". - С. 333–336
80. "Видав велику силу творів старого українського письменства". - С. 337–338
81. "Не любив шиї гнути...". - С. 339–341
82. "Вмер таки у Москві та там і похований". - С. 342–348
83. "Замітка про походження Щепкіна". - С. 348–354
84. "Приятель Шевченка". - С. 354–361
85. "Звісний комік-українець". - С. 362–365
86. "Друковано на сторінках "Основи”". - С. 365–368
87. "Колекція зібраних Максимовичем пісень". - С. 369–371
88. "Максимович у Києві". - С. 372–379
89. "Ми зібралися святим звичаєм пошанувати його пам'ять...". - С. 379–387
90. "Полеміка мала велике значення...". - С. 387–395
91. "Пережив духовну трагедію Гоголя в мініатюрі...". - С. 395–400
92. "Українське почуття в нім було". - С. 400–403
93. "Читайте його похвали українській пісні". - С. 403–406
94. "Варто перечитати його лист до Максимовича". - С. 406–409
95. "Читайте його конспект української історії". - С. 410–415
96. "Міркування Гоголя на тему, яка у нього душа...". - С. 415–421
97. "Гоголь починає вдаватися в українській націоналізм". - С. 421–426
98. "Одинокий Гоголів лист український...". - С. 426–429
99. "Не викидати Гоголя з історії українського національного руху...". - С. 429–432
100. "Патріотичний подвиг". - С. 432–435

Післяслово. - С. 436
Зміст. - С. 437–439

Мельниченко, Володимир Юхимович

Персоналії:

Грушевський Михайло Сергійович