Грушевський М. С.

[Промови на засіданні Ради військових депутатів з нагоди проголошення ІІ Універсалу Української Центральної Ради, 3 (16) липня 1917 р.] / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.. – Львів: Видавництво "Світ". – 2007. Т. 4. Кн. 1. – C. 56..

Тексти промов вперше подані в загальному огляді під заголовком “Засідання Ради військових депутатів” у газеті: Нова рада. — 1917. — 4 (17) липня. — № 79. — С. 2.

Після 1917 р. огляд засідання Ради військових депутатів і тексти промов на ньому М.Грушевського передруковані в журналі: Український історик. — 2002. — Ч. 1—4. — С. 9 0—92.

Подається за першою публікацією.

Промови були виголошені під час проголошення II Універсалу, який став результатом компромісу, досягнутого між Центральною Радою та Тимчасовим урядом: “Ми, Центральна Рада, яка завжди стояла за те, щоб не одділяти Україну од Росії, щоб вкупі з усіма народами її прямувати до розвитку та добробуту всієї Росії і до єдності демократичних сил її, з задоволенням приймаємо заклик Правительства до єднання” (Українська Центральна Рада. Документи і матеріали: У двох томах. — K., 1996. — Т. 1. — С. 164 — 168).

В результаті досягнутих угод Тимчасовий уряд визнав відповідальний перед Центральною Радою Генеральний секретаріат вищим органом влади в Україні. УЦР зобов’язалася ввести до свого складу представників від національних меншин. Була також досягнута принципова угода про підготовку статуту автономної України, який мала розробляти Центральна Рада, а Тимчасовий уряд лише затверджувати. Не були задоволені українські вимоги у справі українізації армії, питання про яку залишилося невирішеним. Після того як результати домовленостей були затверджені урядовою декларацією Тимчасового уряду про затвердження Генерального секретаріату (текст декладації див.: Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. — Т. 1. — С. 163—164). З липня 1917 р. відбулось урочисте оприлюднення II Універсалу.

Як згадував М.Грушевський, “особливо ентузіастично привітала сей акт Українська військова рада, що засідала того дня. Заслухавши й обміркувавши спочатку на ранішнім засіданні урядову декларацію й Універсал, вона на вечірнім відкритім засіданні зробила гучну маніфестацію з приводу признання за українським правительством правно-публічного значення” (Грушевський М. Спомини // Київ. — 1989. — № 10. — С. 145).

М.Грушевський виступив після зачитання Універсалу. Тут же, після промови за пропозицією голови президії Ради військових депутатів С.Березняка М.Грушевського було обрано почесним головою зібрання. Від імені депутатів Березняк подякував голові УЦР “за його довгу невсипущу тяжку працю коло відродження українського народу” і висловив думку, “що теперішні радісні події є нагородою і потіхою за ті кривди та неприємності, які прийшлось терпіти професорові за свою працю від ворогів українського народу” (Нова рада. — 1917. — 4 (17) липня. — № 79. — С. 2). У відповідь на привітання голова УЦР виступив ще раз з короткою промовою.

Грушевський, М. С.