Грушевський М. С.

[Промова при оголошенні IV Універсалу Української Центральної Ради на засіданні Малої ради, 12 (25) січня 1918 р.] / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.. – Львів: Видавництво "Світ". – 2007. Т. 4. Кн. 1. – C. 85..

Промова М.Грушевського при оголошенні IV Універсалу опублікована в загальному огляді під заголовком “Проголошення самостійності (Велике засідання Малої ради 9—12 січня). Проголошення Універсалу” в газеті: Народна воля. — 1918. — 13 (26) січня. — № 9. — С. 2.

Текст промови в огляді “Оголошення самостійної Української Республіки” подає також газета: Нова рада. — 1918. — 13 (26) січня. — № 9. — С. 2.

Варіант промови за “Новою радою” передруковано у виданні: Українська Центральна Рада. Документи і матеріали: У двох томах. — K., 1997. — Т. 2. — С. 101.

Подається за публікацією в газеті “Народна воля”. — 1918. — 13 (26) січня. — № 9. — С. 2.

Питання прийняття IV Універсалу УЦР розглядалося на закритому засіданні Малої ради, яке розпочалося 9 січня і закінчилося вночі 12 січня 1918 р. На обговорення були винесені три проекти (М.Ірушевського, В.Винниченка та М.Шаповала). В ході роботи була вироблена спільна редакція. Меншовики та представники Бунду виступали проти прийняття Універсалу, інші неукраїнські фракції внесли свої поправки, деякі з них були прийняті.

Після узгодження в ніч з 11 на 12 січня розпочалося відкрите засідання за участю членів Малої ради, Центральної Ради, уряду, численних гостей. Головував М.Грушевський, перед оголошенням Універсалу він виголосив коротку промову. По її завершенні присутні встали і в урочистій напруженій тиші М.Грушевський твердим, трохи схвильованим голосом, чітко вимовляючи кожне слово, голосно прочитав IV Універсал.

Коли проголосив слова: “Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу” (Українська Центральна Рада. Документи і матеріали: У двох томах. — K., 1997. — Т. 2. — С. 102—104), зал зірвався бурею овацій. Як писала газета “Нова рада”, «крики “Слава самостійній Україні” злилися у загальний переможний гук раба, вирваного з кривавої неволі» (Нова рада. — 1918. — 13 (26) січня).

Попередній перегляд:

Грушевський, М. С.