Грушевський М. С.

Промова в Ц[ентральній] Раді 15-го березня 1918 р. при ратифікації мирового договору / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.. – Львів: Видавництво "Світ". – 2007. Т. 4. Кн. 1. – C. 116 - 120..

Вперше короткий зміст промови поданий у загальному огляді “Центральна Рада. Справа ратифікації миру в Центральній Раді. Засідання Малої ради. 15 березня” в газеті: Народна воля. — 1918. — 16 (3) березня. — № 30. — С. 3.

Повний виклад під заголовком “Промова Голови Центральної] Р[ади] проф. Грушевського на засіданні Центральної] Ради 19-го березоля 1918 р. при ратифікації мирового договору” вперше опублікований у газеті: Народна воля. — 1918. — 21 (8) березня 1918 р. — № 33. — С. 2—3.

Під заголовком “Проф. М.Грушевський про холмську й бессарабську справу (Промова голови Ц[ентральної] Ради проф. М.Грушевського на засіданні Ц[ентральної] Ради 15 марта при ратифікації мирового договору)” її текст передрукований у “Вістнику політики, літератури й життя” (Відень). — 1918. — 31 березня. — Ч. 13. — С. 186—187; часописі полонених українців у Зальцведелі (Німеччина): Вільне слово. — 1918. — 20 квітня. — Ч. 31—32.

Автор помістив промову у збірці: На порозі Нової України: Гадки і мрії. — K., 1918 (розділ “Інформаційні статті”. — С. 114—120). У збірці, як і в першій публікації повного тексту, допущена помилка в датуванні: замість “15 березня” зазначено “19 березня”.

Передруки: Грушевський М. На порозі Нової України. Статті і джерельні матеріали / Редакція і вступна стаття Любомира Р. Винара. — Нью-Йорк; Львів; Київ; Торонто; Мюнхен, 1992. — С. 110—115; Українська Центральна Рада. Документи і матеріали: У двох томах. — K., 1997. — Т. 2. — С. 203—207.

Подається за публікацією в збірці: На порозі Нової України: Гадки і мрії. — K., 1918. — С. 114—120.

Промова була виголошена на засіданні Малої ради 15 березня 1918 р. під час обговорення Брестського мирного договору. М.Грушевський виступав останнім у дебатах і, як писала “Нова рада” (1918. — 16 березня), виголосив “велику промову, знайомлячи членів Ради з історичною підкладкою щодо становища Холмщини і Бессарабії”. Значну увагу він присвятив питанню про Бессарабію, полемізуючи з одним із попередніх доповідачів. Як історик, добре обізнаний з проблемами етнічного розселення українців, переконливо довів, що слов’янське населення з’явилось на землях Бессарабії значно раніше, ніж романське. Отже, УНР мала повне право відстоювати інтереси української людності і домагатись від Румунії, щоб до уваги було прийняте його волевиявлення.

17 березня 1918 р. на засіданні Малої ради договір був ратифікований. Проект ратифікаційної резолюції зачитав М.Грушевський. Резолюція була прийнята більшістю (лише сім голосували “проти”, один “утримався”). Текст мирного договору був опублікований у всіх київських газетах (див.: Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 137—142, 203, 212—213).

Огляд джерел та літератури з питання укладання та реалізації домовленостей Брестського миру див.: Кураєв О.О. Українська проблема у політиці Берліна та Відня у Першій світовій війні (1914—1918). — K., 2006. — С. 283—310.

Див. також: Несук М. Драма вибору. Відносини України з Центральними державами у 1917—1918 pp. — K., 1999; ГІритуляк П. Україна і Брестський мир: від підписання до виконання (1917—1918 pp.) — K., 2004.

Попередній перегляд:

Грушевський, М. С.