Грушевський М. С.

Промова під Центральною Радою на похороні січовиків студентського куреня 19 березня [1918 р.] / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.. – Львів: Видавництво "Світ". – 2007. Т. 4. Кн. 1. – C. 121..

Текст промови вперше опублікований в огляді “У Києві. Похорон жертв боротьби за волю України” в газеті: Народна воля. — 1918. — 20 (7) березня. — № 32. — С. 4.

Окремо під заголовком “Промова М.Грушевського під Центральною Радою на похороні січовиків студентського куреня 19 березня 1918 р.” опублікована в газеті: Народна воля. — 1918. — 22 (9) березня. — № 34. — С. 1.

Згодом за публікацією в № 34 “Народної волі” автор вніс промову до збірки: На порозі Нової України: Гадки і мрії. — K., 1918 (розділ “Самостійна Україна”. — С. 85).

Передруки: Вільна Україна. — Нью-Йорк, 1967. — Зб.55—56. — С. 16—17; Грушевський М. На порозі Нової України. Статті і джерельні матеріали / Редакція і вступна стаття Любомира Р. Винара. — Нью-Йорк; Львів; Київ; Торонто; Мюнхен, 1992. — С. 76; Державний Центр Української Народної Республіки в екзилі. Статті і матеріяли / Ред. Любомир Р.Винар, Наталія Пазуняк. — Філадельфія; Київ; Вашингтон, 1993. — С. 30—31.

Подається за публікацією в збірці: На порозі Нової України: Гадки і мрії. — K., 1918. — С. 85.

19 березня 1918 р. відбулося перепоховання розстріляних під Крутами 27 вояків першої сотні Студентського допоміжного куреня січових стрільців. Як повідомляли київські газети, жалібна хода, в якій взяли участь учні вищих і середніх шкіл міста, військові, громадські діячі, вирушила з вокзалу, пройшла Безаківською вулицею і Бібіковським бульваром.

Біля Володимирського собору процесію зустріли члени Малої ради в повному складі на чолі з М.Грушевським та члени Ради народних міністрів (матеріали засідання Малої ради 19 березня 1918 p., опубліковані в газеті “Нова рада” від 20 березня 1918 p., повідомляли пропозицію М. Грушевського перервати засідання і взяти участь у похороні). Процесія зупинилася біля будинку Центральної Ради, де виголосив промову М.Грушевський та виступили представники українських січових стрільців. Далі процесія вулицями Володимирською, Фундуклеївською, Хрещатиком та Олександрівською вирушила на Аскольдову могилу. У першому числі ілюстрованого додатку до газети “Відродження” (ч. 10) була вміщена світлина траурної ходи.

Київські газети широко освітлювали цю подію. Зокрема, в газеті “Нова рада” була опублікована стаття Л.Старицької-Черняхівської “Пам’яті юнаків-героїв, замордованих під Крутами” (Нова рада. — 1918. — 24 (11) березня. — № 41. — С. 3—4), а також лист до редакції О.Шульгина з проханням подати відомості про бій під Крутами та долю брата, В.Шульгина (Нова рада. — 1918. — 5 березня (20 лютого). — № 26. — С. 2), інші матеріали.

Після похорону педагогічна рада та дирекція 2-ї Української гімназії ініціювали заснування при навчальному закладі стипендії імені учнів, які загинули в бою під Крутами. Департамент класичних мистецтв міністерства освіти Української Держави подав ідею спорудження на одному з київських майданів монумента борцям за незалежність України, жертвам Бахмача, Крут і Києва. Розробка статуту комітету для спорудження пам’ятника загиблим під Крутами була доручена професорові Університету св. Володимира Григорієві Павлуцькому. Пожертви на спорудження монумента надіслали представники українських видавництв та окремі особи. Перебіг подій в Україні не дав можливості реалізувати цю ідею.

Попередній перегляд:

Грушевський, М. С.