Грушевський М. С.

На порозі Нової України: Гадки і мрії / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.. – Львів: Видавництво "Світ". – 2007. Т. 4. Кн. 1. – C. 225 - 266; 377 - 381 [коментарі].

Вперше праця побачила світ у Києві (Друкарня Акціонерного товариства “Петро Барський”) не раніше квітня 1918 р. як основа збірки “На порозі Нової України: Гадки і мрії”.

Новий суспільно-політичний твір керманича Української революції під назвою “На порозі Нової України” був доповнений добірками його статей, які публікувалися на сторінках газети “Народна воля”, “Літературно-наукового вістника” та інших часописів упродовж вересня 1917 p.—квітня 1918 р. і вносили “деякі деталі в розуміння нашого державного процесу, нашого політичного й соціального будівництва” (Грушевський М. На порозі Нової України: Гадки і мрії. — K., 1918. — С. 4).

За первісним задумом М.Грушевський планував доповнити впорядковану збірку також працями іншого автора. Про це свідчить його заувага, зафіксована в рукописі передмови: “До своїх статей я додав, за згодою автора, дві чужі — тому що вони, по-моєму, дуже докладно віддають гадки і настрої людини з розвиненим громадським почуттям перед лицем тих соціальних і державних завдань, які ставить перед нашим громадянством велика доба, котру нам судилось пережити” (IP НБУВ. — Ф. І. — Од. зб. 11193).

За нез’ясованих обставин цей задум реалізувати не вдалося. Безпосередньо “політичний заповіт” — “На порозі Нової України” — М.Грушевський підготував у лютому—квітні 1918 р. , про що свідчить датування передмови (лютий—березень 1918 р.) та статті “Історія й її соціально-виховуюче значіння” (квітень 1918 p.). Збережений автограф передмови датований автором спочатку: “В квітні”, згодом ця дата була перекреслена і замінена на: “Лютий—квітень 1918” (IP НБУВ. _ ф . І. _ Од. Зб. 11193).

Перша бібліографічна згадка про збірку зафіксована в літописі українського письменства “Книгарі”. Вона названа в числі нових видань, що надійшли до редакції в липні 1918 р. Окрім вихідних даних зазначена ціна: “5. 20 гривень”. У редакційній заувазі писали, що серед 62 нових видань лише ціни на праці М.Грушевського та Т.Шевченка зазначені в гривнях, решта — в карбованцях (Книгар. — 1918. — Ч. 11 (липень). — С. 674).

Збереглися автографи передмови до збірки (IP НБУВ. — Ф. І. — Од. зб. 11193) та першої статті (“На переломі”; без авторської примітки про зумисний обстріл більшовицьким військом родинного будинку на Паньківській, 9) (Там само. — Од. зб. 11190).

Вціліла також рукописна обкладинка до задуманого перевидання основної частини збірки в 1919 р.

Окрім вихідних даних (Мих. Грушевський. На порозі Нової України. І. На переломі (Скорочене видання під ред. Ів. Op.). — Кам’янець на Поділлі: Видання Міністерства преси Укр. Нар. Респ. — Ч. 104) на цій обкладинці зазначена резолюція: “Друкувати 25. 000 екз. 20/VIII. 1919. Ів. Лизанівський” (ЦДІАК України. — Ф. 1235. — On. 1. — Спр. 173. — Арк. 177). Жодних відомостей про реалізацію цього перевидання не виявлено.

Передруки збірки в повному обсязі: Грушевський М. На порозі Нової України: Гадки і мрії [Фототипний передрук вид. 1918 p.]: Передмова І.Р.Юхновського. — K., 1991; Його ж. На порозі Нової України:— Нью-Йорк; Львів; Київ; Торонто; Мюнхен, 1992. — С. 3—132; Його ж. Хто такі українці і чого вони хочуть / Укладач, автор передмови і коментарів О.Л.Копиленко. — K., 1991. — С. 133—225.

Безпосередньо праця “На порозі Нової України” (за винятком її складових: “Підстави Великої України. Село. Місто. Нація”; “Історія й її соціально-виховуюче значіння”) передрукована у виданні: Великий Українець. Матеріали з життя та діяльності М.С.Грушевського / Упорядкування і підготовка текстів та фотоматеріалів, коментарі та примітки А.П.Демиденка. — K., 1992. — С. 133—173.

Фрагмент збірки під назвою “Кінець московської орієнтації” передрукований у виданні: Державний Центр Української Народної Республіки в екзилі. Статті і матеріали / Ред. Любомир Р.Винар, Наталія Пазуняк. — Філадельфія; Київ; Вашингтон, 1993. — С. 23—26.

Подається за першою публікацією у збірці: На порозі Нової України: Гадки і мрії. — K., 1918.— С. 3—70. Праці з розділів збірки “Самостійна Україна” та “Інформаційні статті” подані в другому розділі тому за хронологічним принципом.

За свідченням М.Грушевського, задум написати книжку з викладом свого бачення майбутнього України з’явився в нього 1917 року, коли в бурхливому українському житті траплялися спокійні періоди. Можливо, про цей задум йдеться в брошурі “Українська Центральна Рада й її Універсали: Перший і Другий” (липень 1917 p.), наприкінці якої автор ділиться планами про написання брошури під назвою “Новий лад України”. Рукопис першого варіанту цього “політичного заповіту” згорів під час обстрілу та пожежі у київському будинку.

Події, які відбулись по тому, — прихід до влади в Росії більшовиків, українсько-більшовицька війна кінця 1917 p.—початку 1918 р. — призвели до суттєвої корекції політичного світогляду М.Грушевського, змінили погляди вченого і політика. Тому він не вдався до відновлення попередньої праці, а написав цілком новий твір, в якому випробував себе у футурології, спробував окреслити портрет майбутньої України. Він оголосив завершеною еру орієнтації на Москву, пропонував відродити притаманну Україні від часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави орієнтацію на Захід. Україну він бачив високорозвиненою промисловою і сільськогосподарською країною з високим рівнем освіти, культури й науки.

У суспільному плані це мала бути народна республіка. На думку дослідників В.Верстюка та Т.Осташко, праця “На порозі Нової України” викликає змішану реакцію симпатії та по дивування. Симпатії заслуговують мрії і гадки М.Грушевського, побудовані на винятковому революційному романтизмі, зверненні до позитивних і конструктивних суспільних цінностей, високих моральних якостей. Подивування виникає тому, що Грушевський-політик, який у 1917 р. чітко передбачав розвиток революції, у 1918 р. не відчув, що романтичний етап революції завершився.

Соціальна революція з приходом більшовиків до влади вичерпала свої конструктивні можливості і вступила у фазу тотальної суспільної руйнації (див.: Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради. Біографічний довідник. — K., 1997. — С. 27—28).

Тому на момент, коли книга була написана, вона більше скидалася на утопію, ніж на програму найближчих дій. Проте засадничі концепції розбудови української держави, викладені в праці, залишаються в багатьох аспектах актуальними і сьогодні. Див. також: Винар Л. “На порозі Нової України” М.Грушевського: впровадження / / Грушевський М. На порозі Нової України: Статті і джерельні матеріали. — C. IX—XX.

Пов'язані документи:

Передрук (с.133–225) : Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть (1991)

Попередній перегляд:

ПАНЬКОВА СВІТЛАНА МИХАЙЛІВНА

Грушевський, М. С.

Панькова, Світлана Михайлівна (авт. коментарів)