29 вересня 2016 р. на сайті та у читальному залі Центрального державного історичного архіву, м. Київ відкрито виставку документів архіву “Почерк особистості” до 150-річчя від дня народження М. С. Грушевського.
Центральний державний історичний архів України, м. Київ
Організатори заходу:
Центральний державний історичний архів України, м. Київ
29 вересня 2016 р. на сайті та у читальному залі Центрального державного історичного архіву, м. Київ відкрито виставку документів архіву “Почерк особистості” до 150-річчя від дня народження М. С. Грушевського. .
Наукові знання про формування та розвиток почеркових навичок людини розглядаються в історичній науці як складова частина палеографії. Проте, сфера застосування цих методів досить обмежена. Дослідження почерку відбувається для підтвердження автентичності рукописного тексту та встановлення авторства.
Про видатного українського вченого, громадського і політичного діяча М. С. Грушевського написано тисячі наукових розвідок, монографій і статей, однак його особистість залишається до кінця не розкритою. У ЦДІАК України зберігається об’ємна колекція оригіналів документів, виконаних рукою М. С. Грушевського. Це щоденники, листи, конспекти лекцій, рукописи творів, які дають можливість всебічно дослідити спадщину вченого, використовуючи досягнення сучасного почеркознавства і графології (наук, що розвиваються в межах сучасної криміналістики).
Із великою зацікавленістю до можливості проаналізувати окремі зразки почерку Михайла Грушевського поставилися працівники Київського науково-дослідного інституту судових експертиз при Міністерстві юстиції України, експерти з багаторічним стажем Людмила Володимирівна Фраймович та Наталія Вікторівна Алікіна.
На розгляд експертів було надано незначну частину величезної писемної спадщини видатного українця – листи до батьків за 1879–1895 рр., листи до брата Олександра Федоровича Грушевського за 1891–1894 рр., листи до сестри Ганни Сергіївни Шамрай за травень–жовтень 1934 р.
Листи до батька за 1879–1895 рр. показують нормальну еволюцію почерку дитини, що майже повністю відповідає шкільним прописам і ще не містить індивідуальних особливостей формування особистого почерку, який віддзеркалював би обставини, в яких текст було написано, а також риси особистості виконавця.
Цікавим з точки зору формування особи у підлітковому віці є лист 15-річного Михайла Грушевського до батьків від 8 березня 1882 р. У цьому листі темп письма набагато вищий, що говорить про те, що писання для нього вже стало повсякденністю. У листі багато елементів, які прикрашають почерк, показують що молода людина шукає себе. Це видно, зокрема, з підпису, завитки в якому направлені у різні сторони.
Наступні хронологічно листи батькові і брату були написані у 1891, 1892 рр. Почерк цих листів дрібненький, лінії рівні. Все це характеризує особу автора, як класифікатора з надзвичайною самодисципліною. Характерно, що у цьому листі Михайло Сергійович вже використовує свій короткий відомий підпис “МГ”. Така характеристика цілком відповідає нашим знанням про життя історика у цей час – час написання дисертації. З “Автобіографії” Михайла Сергійовича відомо, що робота над дисертацією “Барське староство” була досить тяжкою і вимагала надзвичайної настирливості та витривалості.
Лист 1895 р., написаний батькам зі Львова, містить упорядкований почерк, проте за ним ховається емоційна людина, схильна до спалахів почуттів, але така, що добре контролює свої емоції і не випускає їх назовні. Лише в кінці, у підписі, лінії в якому направлені у різні сторони, можна помітити послаблення самоконтролю.
Аналіз останніх листів Михайла Сергійовича, написаних 1934 р. сестрі Ганні, не містить ніяких ознак тривалої хвороби або інших проявів старості. У листі від 7 травня 1934 р. можна помітити, що рядки письма направлені вниз. Це може свідчити про емоційний стан автора, але в усьому іншому цей почерк залишається таким же впорядкованим, а думки формулюються ясно і чітко, як і в листах 1890-х рр. Почерк у листі, написаному академіком Грушевським 8 жовтня 1934 р. Ганні з Кисловодська приблизно за місяць до смерті, рівний, характерний для Михайла Сергійовича, що говорить про нормальний фізичний і психічний стан автора. Ніщо у почерку та змісті листа не вказувало на можливість передчасної смерті вченого.
Висновки щодо особистості вченого, зроблені фахівцями – почеркознавцями і графологами, підтверджується відомими фактами біографії вченого. У той же час використання методів, якими володіє сучасна графологія, дає можливість по новому подивитися на видатну особистість, що вплинула на хід історії – Михайла Сергійовича Грушевського.
Новини
адреса матеріалу: 
