Грушевський М. С.

По шкоді / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), І. Гирич та ін. – Львів: Видавництво "Світ". – 2013. Т. 4. Кн. 2. – C. 5 - 14.

Вперше опублікована в журналі: ЛНВ. — 1918. — T. LXXII. — Кн. XII. — С. 233—243. Підпис: М.Грушевський. В кінці зазначена дата: 20. XII. 918.

Передруки: Український історик. — 1998. — 4 . 1 —4. — С . 107—118 (з редакційною заміткою Л.Винара); Пам'ять століть. — 2001. — № 5. — С. 13-21.

Подається за першодруком.

Стаття була написана з приводу перемоги протигетьманського повстання і приходу Республіканського війська до Києва. Це був короткий період, коли Директорія, прийшовши до влади, ще не визначилася зі своєю подальшою програмою.

Стаття складається з двох частин, першу з яких М. Грушевський присвятив оцінці скинутого режиму гетьмана П.Скоропадського. У ній емоції взяли гору над об’єктивною реальністю.

Автор залишився в полоні народницької ідеології і федералістських ілюзій, які за його керівництва Центральною Радою трансформувалися у соціалістичні експерименти в національному державотворенні. Він характеризував Українську Державу з класових позицій, відкинувши національно-державницьку складову.

У подальшому такої позиції дотримувалась уенерівська (соціалістична) історіографія української діаспори, на відміну від консервативної, яка була апологетом гетьманського режиму. У сучасній українській історіографії є послідовники обох цих напрямів.

Але більш модерною і об’єктивною видається думка, висловлена авторами колективної праці «Історія України: нове бачення» (K., 1997. — Т. 2. — С .76 ), де Українська Держава трактується як невдала спроба побудувати українську державність на підвалинах консервативної ідеї.

У другій частині статті М.Грушевський проводив думку про спадкоємність влади Директорії щодо Центральної Ради. Він вважав, що Директорія, утворена як надзвичайний орган для керівництва повстанням, мала передати владу легітимному органу — Центральній Раді, або ж обраним за її часів Установчим зборам, запровадити ухвалену Конституцію УНР.

Пізніше у своїй праці «Метеор», яка була написана в останніх числах січня 1919 p., М.Грушевський згадував, що коли читав коректу статті «По шкоді», то вже знав про рішення Директорії скликати не Центральну Раду, а Конгрес трудового народу України.

Попередній перегляд:

Джерело публікації: Грушевський М. С. Твори. Т. 4. Кн. 2 (2013)

Грушевський, М. С.