Архів Скарбу Коронного в Варшаві : Замітка археографічна / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), І. Гирич та ін. – Львів: Видавництво "Світ". – 2003. Т. 5. – C. 33–36.
Друкується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1895. – Т. VI. – С. 1–4. Підпис: М. Грушевськии. Передрук зі збереженням пагінації першодруку – Розвідки й матеріали з історії України-Руси. – Львів, 1896. – Т. І.
Перші дані про склад і цінність матеріалів Архіву Коронного Скарбу М. Грушевський отримав під час його роботи у Архіві Казенної палати у Варшаві протягом травня–червня 1892 р. Відомості, які здобув історик тоді, були суттєво доповнені внаслідок його листування з Миколою Федотовичем Біляшівським, який завідував архівом Казенної палати. Стимулом до встановлення тісного контакту з останнім стало прийняття Науковим товариством ім. Шевченка видавничого проекту, запропонованого М. Грушевським. Центральне місце у цьому проекті належало публікаціям, люстраціям та інвентарям старосте Руського, Белзького і Подільського воєводств (Грушевський М. Про видання джерел до історії українсько-руської. Записка до філологічного відділу Наукового товариства ім. Шевченка // Едиційна археографія в Україні у XIX–XX ст.: Плани, проекти, програми видань. – К., 1993. – Вип. 1. – С. 150–154). Вже в листі від 9 грудня 1894 р. М. Грушевський цікавився, чи є в архіві люстрації 1564–1565 рр. та 1570 р., а також більш ранні інвентарі й люстрації (Листування Михайла Грушевського. – Т. 2. – С. 23). Відповідь на цей лист з інформацією про наявність люстрацій та інвентарів перевершила всі сподівання історика (Там само. – С. 25–27). Ідея про подання огляду справ архіву Казенної палати виникла у М. Грушевського цілком несподівано. Перебуваючи в березні 1895 р. у Москві, він мав зустріч з польським істориком Антоні Прохаскою, під час якої відзначив багатства цього архіву. А. Прохаска як член редакційного комітету історичного часопису “Kwartalnik Historyczny” запропонував М. Грушевському подати замітку про архів до цього часопису. «Я, не бувши охочим до служби чужим богам, – писав історик до М. Біляшівського, – відмовився, але на замість прийшла мені ідея – заким вийде з друку Ваша опись архіва, предобре зробили б Ви, якби написали короткий огляд сього архіву з особливою увагою до того, що там є для українських земель, і дали се до “Записок”». Далі М. Грушевський пропонував, у випадку неможливості з боку М. Біляшівського поставити під заміткою своє ім’я (той перебував під жорстким контролем з боку управляючого Казенною палатою І. Я. Рудченка, який заборонив йому щось видавати з архіву), опублікувати її як лист М.Біляшівського до себе (Там само. – С. 33, 35). М. Біляшівський відмовився, зазначивши, що його огляд архіву буде видрукуваний у планованому ним першому випуску люстрацій другої половини XVII ст. як передмова, або якщо цей план не вдасться, “тоді поміркуєм” (Там само. – С. 31, 35). Судячи з опо¬середкованих даних кореспонденції М. Грушевського та М. Біляшівського, перший у травні – на початку червня 1895 р. побував у Варшаві (Там само. – С. 36) і, безумовно, працював у архіві Казенної палати. З огляду на це, важко однозначно ствердити, чи замітка стала продуктом одноосібних старань М. Грушевського, чи він лише переробив інформацію М. Біляшівського. Останньої точки зору притримується Р. Майборода (Майборода Р. Михайло Грушевський і українська “програма” видання люстрацій... – С. 107). Листування обох українських діячів, підготовлене до друку цією дослідницею, не дає однозначної відповіді на цю дилему. Принагідно зазначимо, що М. Грушевський після повернення з Варшави 11 червня 1895 р. писав, що друкує II книгу “Записок” за цей рік (саме ту, де була опублікована замітка), але про причетність до неї М. Біляшівського згадав лише у випадку рецензії на книгу І. Зарецького “Гончарний промисел в Полтавской губернии: Исследование” (1894) (Листування Михайла Грушевського. – Т. 2. – С. 36; Записки НТШ. – 1895. – Т. VI. – Кн. 2. – С. 63–66).
Бібліотека
адреса матеріалу: 
Попередній перегляд:
