Записка, предложена Археографічній комісії в справі видання корпусу матеріалів до історії козаччини / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), І. Гирич та ін. – Львів: Видавництво "Світ". – 2005. Т. 7. – C. 539 - 540.
Публікується за виданням: [Грушевський М.] Записка, предложена археографічній комісії проф. Грушевським в справі видання корпусу матеріалів до історії козаччини // Хроніка НТШ. – Львів, 1905. – Ч. 24. – С. 19–21. Передрук у виданні: Едиційна археографія в Україні у XIX–XX ст.: Плани, проекти, програми видань. – К., 1993. – Вип. 1. – С. 155–157.
Публіковану записку оприлюднив учений на засіданні археографічної комісії НТШ 2 листопада 1904 р. Фактично в цій записці поглиблювався запропонований ще в 1894 р. план видання козацьких матеріалів з московських архівів (див.: Грушевський М. Твори: У 50 т. – Львів, 2003. – Т. 5. – С. 30, 397–398). У новому проекті М. Грушевський зазначав "уривковий та припадковий" характер попередніх видань, що тільки принагідно торкаються історії козаччини. Дослідник попередньо визначив коло бібліотек та архівів, у яких мали побувати археографи. Насамперед це російські та польські архіви, де збереглося найбільше козацьких матеріалів. Окрім цього, в поле зору дослідників під час реалізації проекту потрапили архіви та бібліотеки у Відні, Римі, Стокгольмі, Лондоні та інших єв¬ропейських містах.
У перші роки виконання проекту в археографічні подорожі вирушили учні М. Грушевського: І. Крип'якевич, І. Кривецький, І. Джиджора, В. Герасимчук (Капраль М. Археографічна комісія Наукового товариства ім. Шевченка у Львові (нарис історії діяльності) // Український археографічний щорічник. – К., 1999. – Нова серія. – Вип. 3–4. – С. 61). Пізніше до проекту долучилися С. Томашівський, Ф. Голійчук, М. Кордуба, В. Липинський, І. Шпитковський, а також член археографічної комісії зі Швеції Альфред Єнсен. Попри несприятливі фінансові обставини, а пізніше й Першу світову війну та буремні роки революцій, вдалося реалізувати частину цього проекту в серії "Жерела до історії України-Руси"; див.: Жерела до історії України-Руси. – Львів, 1908. – Т. 8 Матеріали до історії української козаччини, т. 1: Документи по р. 1631 / Вид. І. Крип'якевич), Т. 12 (= Матеріали до історії української козаччини, т. 5: Акти до Хмельниччини 1648 -1657 рр. / Вид. М. Кордуба); 1924. – Т. 16. Останній том видав С. Томашівський, але вже в іншій серії: Ватиканські матеріали до історії України. Нещодавно Я. Федоруку вдалося віднайти та видати фактично підготовані до друку матеріали, які зібрав під час реалізації проекту В. Герасимчук; див.: Герасимчук В. Матеріали до історії козаччини XVII віку. Василь Герасимчук: життя і творчість (1880–1944). – Львів, 1994 (= Львівські історичні праці, вип. 1). Окрім власне археографічних здобутків, слід зазначити велику кількість окремих документів та статей і розвідок з козацької історії, що видали М. Грушевський та всі залучені до проекту вчені. Отже, згаданий проект видавання джерел можна вважати доволі успішним.
Бібліотека
адреса матеріалу: 
Попередній перегляд:
