"Историограф Малой России" / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), І. Гирич та ін. – Львів: Видавництво "Світ". – 2015. Т.10. Кн. 2. – C. 87–180.
Ця стаття є останньою працею М. Грушевського, яку він писав улітку 1934 р. Про її завершення 2 вересня 1934 р. М. Грушевський повідомив листом братову Ольгу Олександрівну Грушевську (дружину брата Олександра Грушевського): “Я докінчив сього [дня] статтю про Б[антиш]-К[аменського], вийшла довша, ніж я хотів, тепер треба ще переписати на машинці, бо з писаного українською не зможуть складати” (Центральний державний історичний архів України у м. Києві. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 1409. – Арк. 104).
Текст був надрукований на машинці вже після смерті М. Грушевського, вичитувала та звіряла цитати донька вченого К. Грушевська. У травні 1935 р. вона надіслала машинопис із правками неодмінному секретарю АН СРСР акад. В. П. Волгіну. За попередньою домовленістю, роботу планували надрукувати мовою оригіналу (тобто українською) у виданні “Известия Академии наук СССР. Серия VII: Отделение общественных наук”, однак публікації заважав її великий обсяг (140 сторінок машинопису, загалом близько 8 друкованих аркушів). Неодноразові звертання К. Грушевської у 1935–1938 рр. до директора Ленінградського відділення Інституту історії АН СРСР акад. Б. Грекова та співробітника Інституту історії АН СРСР у Москві, професора Московського університету акад. Д. Петрушевського із проханнями посприяти публікації успіху не досягли.
Машинопис зі зробленими К. Грушевською правками чорнилом та олівцем зберігається у Москві (РФ) в Архіві Російської академії наук (ф. 359. Институт истории Коммунистической академии, оп. 2, спр. 278. Грушевский М. С. “Историограф Малой России”. [Монография]. На укр. яз. 140 с.). Підпис на початку статті: М. С. Грушевский. Дата не зазначена. На першому аркуші машинопису вказано ім’я автора, назву праці – “Историограф Малой России” (у лапках), наведений епіграф; внизу ліворуч приписка фіолетовим чорнилом: “От Е. М. Грушевской, Киев, Паньковская, 9, кв. 4. 13/V–35. Адресовано В. П. Волгину, в Москву. Надпись на обложке, зеленым карандашом «Лгр. Изв. ООН»” (“Лгр. Изв. ООН” можна розшифрувати як “Л[енин]гр[ад]. Изв[естия] О[тделения] О[бщественных] Н[аук]”).