По світу / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), І. Гирич та ін. – Львів: Видавництво "Світ". – 2008. Т.11. – C. 333–466.
Перша публікація: ЛНВ. – 1908. – Т. 44. – С. 11–31, 302–319, 480–491; Т. 45. – С. 16–31, 403–419, 515–532; Т. 46. – С. 48–56, 234–244.
У ЦДІАК України (Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 264) збереглася відбитка журнальної публікації “По світу” з правками і доповненнями автора. Вже побіжне ознайомлення з цим архівним документом дає змогу пересвідчитись, яка важлива роль призначалася даному творові. Як видно з рукописів, після першої публікації автор ще кілька разів повертався до тексту. Суттєвої переробки зазнала перша половина твору, особливо – розділи про історію та мистецтво Венеції, а деякі розділи (“В столиці нібелунгів”, “Галла Плацідія”, “Візантійська доба”, “На могилі Теодоріха” та ін.) М. Грушевський написав пізніше, приблизно в 1911 р. Загалом архівний примірник “По світу”, крім первісного рукопису і правлених друкованих аркушів, має ще понад 150 аркушів рукописних додатків і вставок (з суцільного тексту, згідно з авторською нумерацією, врачено лише 11 сторінок розділу “Венецьке малярство”). Це підтверджує серйозний намір М. Грушевського перевидати цей твір і його інтенсивну роботу над текстом, який мав бути чимось більшим, ніж рядовий журналістський продукт, покликаний інформувати читача про поточні чи історичні події.
Культурологічне есе з вкрапленнями майстерного репортажу, ліричних відступів і влучних філософських узагальнень – так можна визначити жанр “По світу”. Проте не можна не помітити, що сукупність цих рис породжує нову якість, і в результаті твір наближається до художньої прози, низки оповідань, об’єднаних у тематичні цикли. Сюжетами стали реальні історичні події сивої давнини, окремі людські долі, мистецькі досягнення, драми характерів, ідей, які творили, зрештою, історію європейських народів, насамперед італійського. Особа оповідача викликає довіру і захоплення передусім майстерним викладом, виразно індивідуальним і органічним, а також – фантастичною ерудицією. Присутність автора, його інтелект, його небайдуже ставлення до описуваних подій супроводжують нас у цій віртуальній подорожі простором і часом.
Отже, свого часу намір М. Грушевського перевидати “По світу” окремою книжкою не був реалізований, але тепер читач має унікальну нагоду ознайомитися з двома варіантами цього твору. Друга, повна й остаточна редакція тексту, відтворена упорядником за вищеназваним архівним рукописом М. Грушевського, подається четвертим розділом цього тому, а перша редакція, яка з’явилася вісьмома подачами в “Літературно-науковому вістнику” 1908–1909 рр., уміщена в додатках. Порівняння їх дає змогу зробити обгрунтовані висновки про рух тексту, авторський творчий процес і тенденцію внесених змін.