MYKHAILO HRUSHEVSKY DIGITAL ARCHIVES


е-АРХІВ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО


Розділи

Деталізований пошук
Дати

Листи

      
Великий Українець : Матеріали з життя і діяльності Грушевського (1992)
Бібліотека
адреса матеріалу: http://hrushevsky.nbuv.gov.ua/item/0004134
Великий Українець : Матеріали з життя і діяльності Грушевського / Упоряд. і підготов. текстів та фотоматеріалів, комент. та прим. А. П. Демиденка; Редкол. О. Т. Гончар та ін.; Вступ. слово Л. М. Кравчука; Післямова Ф. П. Шевченка. – Київ: Веселка, 1992. – 552 с. : іл..
Highslide JS

Попередній перегляд:         Завантажити - 29.482 Mb

Довідки про авторів:

 БУРЛАКА ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА
 ПИРІГ РУСЛАН ЯКОВИЧ

    Зміст:
  1. Слово до читача / Леонід Кравчук. - С. 5–6

  2. Розділ І. За вільну Україну!. - С. 7–192
  3. "Самоотверженіе Малороссіянъ" / Михайло Грушевський. - С. 9–17
  4. Про українську мову й українську справу / Михайло Грушевський. - С. 18–40
  5. Шведсько-український союз 1708 р. / Михайло Грушевський. - С. 42–56
  6. На українські теми. Видавнича криза / Михайло Грушевський. - С. 57–60
  7. Хто такі українціі чого вони хочуть / Михайло Грушевський. - С. 61–75
  8. Звідки пішло українство і до чого воно йде / Михайло Грушевський. - С. 76–94
  9. Вільна Україна / Михайло Грушевський. - С. 95–113
  10. Якої ми хочемо автономії і федерації / Михайло Грушевський. - С. 114–131
  11. На порозі Нової України / Михайло Грушевський. - С. 133–178
  12. Універсали Української Центральної Ради. - С. 179–192

  13. Розділ ІІ. Автобіографії. - С. 193–240
  14. [Вступ до розділу]. - С. 195
  15. Свідоцтво про народження М. С. Грушевського. - С. 196
  16. Автобіографія, 1906 р. / Михайло Грушевський. - С. 197–213
  17. Автобіографія, 1914–1919 рр. / Михайло Грушевський. - С. 214–219
  18. Автобіографія, 1926 р. / Михайло Грушевський. - С. 220–240

  19. Розділ ІІІ. Листи. - С. 241–312
  20. [Вступ до розділу]. - С. 243
  21. Листи М. Грушевського до І. Франка / Галина Бурлака. - С. 244–245
  22. Листи М. Грушевського до І. Франка. - С. 245–260
  23. Лист М. Грушевського до канадських українців. - С. 261–267
  24. Лист М. Грушевського до секретаря ЦК КП(б)У С. В. Косіора / Руслан Пиріг. - С. 268–269
  25. Лист М. Грушевського до секретаря ЦК КП(б)У С. В. Косіора. - С. 269–274
  26. Лист М. Грушевського до голови Ради народних комісарів УСРР Х. Г. Раковського / Руслан Пиріг. - С. 275–277
  27. Лист М. Грушевського до голови Ради народних комісарів УСРР Х. Г. Раковського. - С. 277–286
  28. Лист М. Грушевського до секретаря ВУЦВК О. І. Буценка / Василь Боєчко. - С. 287–288
  29. Лист М. Грушевського до секретаря ВУЦВК О. І. Буценка. - С. 288–291
  30. Лист М. Грушевського до Т. Починка (З матеріалів музею-архіву ім. Д. Антоновича при УВАН у Нью-Йорку, США) / Марко Антонович. - С. 292–293
  31. Лист М. Грушевського до Т. Починка. - С. 293–297
  32. Листи М. Грушевського до М. Возняка / Михайло Гнатюк. - С. 298–300
  33. Листи М. Грушевського до М. Возняка. - С. 300–312

  34. Розділ IV. Мить – на віки: [Фотоальбом]. - С. 313–362
    Розділ V. Великий Українець. - С. 363–550
  35. "Справа про висилки проф. М. Грушевського". - С. 365–366
  36. "Справа Грушевського" (Закінчення) / Марко Антонович. - С. 367–379
  37. "Совершенно секретно". - С. 380
  38. Повернення на Україну / Леонід Решодько. - С. 381–391
  39. "Ювілей академіка М. С. Грушевського. 1866–1926". - С. 393–438
  40. Двічі померлий / Леонід Решодько. - С. 440–447
  41. Михайло Грушевський. Життя й діяльність / Іван Крип'якевич. - С. 448–483
  42. На честь 125-річчя з дня народження М. С. Грушевського. - С. 484–485
  43. Літописець і поборник України-Руси / Федір Шевченко. - С. 486–489
  44. Коментарі та примітки / Андрій Демиденко. - С. 490–544
  45. Словник. - С. 545–547
  46. Список основних праць М. С. Грушевського (Прижиттєві видання). - С. 548–550

  47. Зміст. - С. 551

    Ілюстрації:
  1. Обкладинка праці Михайла Грушевського "З біжучої хвилі. Статї й замітки на теми дня. 1905–6 р." (Київ, 1907). - С. 11
  2. Обкладника праці Михайла Грушевського "Про українську мову й українську справу. Статї й замітки" (Київ, 1907). - С. 21
  3. Обкладинка праці Михайла Грушевського "Хто такі Українці і чого вони хочуть" (Київ, 1917). - С. 63
  4. Обкладинка праці Михайла Грушевського "Звідки пішло Українство і до чого воно йде" (Київ, 1917). - С. 79
  5. Обкладинка праці Михайла Грушевського "Вільна Україна. Статї з останнїх днів (березень - квітень 1917)" (Київ, 1917). - С. 97
  6. Обкладинка праці Михайла Грушевського "Якої ми хочемо автономії і федерації" (Київ, 1917). - С. 117
  7. Обкладинка праці Михайла Грушевського "На порозі Нової України. Гадки і мрії" (Київ, 1918). - С. 135
  8. Михайлик Грушевський в роки дитинства на Північному Кавказі. Фото не пізніше 1879–1880 рр. [Примітка: помилкова атрибуція фото]. - С. 315
  9. Батько майбутнього автора "Історії України-Руси", інспектор народних училищ Сергій Федорович Грушевський походив із давньої, але бідної родини священиків Грушів, пізніше Грушевських, що проживали в Чигиринському повіті на Київщині (нині Черкаська область). - С. 316
  10. Глафіра Захарівна Опокова – мати Михайла Грушевського – також походила з родини священиків, які з діда-прадіда селилися на землях південно-західної Київщини. - С. 317
  11. Місто Холм (тепер Хелм, Польща). Тут у будинку духовної семінарії 29 вересня 1866 року народився М. С. Грушевський. - С. 318
  12. Університет св. Володимира в Києві, де на історико-філологічному факультеті в 1886–1890 рр. навчався М. Грушевський. - С. 318
  13. Ганна Сергіївна Грушевська (сестра М. Грушевського) в роки ранньої юності. - С. 319
  14. Михайло Грушевський в період публікацій його перших оповідань. - С. 320
  15. Ще будучи студентом, М. Грушевський виділявся серед своїх ровесників. Його довга борода і високе чоло надавали йому зрілого, інтелігентного вигляду, через це викладачі й студенти називали Грушевського "бородою святого Онуфрія". Фотопортрет (не пізніше 1890 р.) вперше надруковано в кн.: Грушевський М. Про українську мову і українську школу. – 2-ге вид. К., 1913. - С. 321
  16. Сімейне фото Грушевських на Кавказі. Перший ряд: Михайло, Сергій Федорович (батько), Олександр (молодший брат, пізніше відомий критик української літератури). Другий ряд: Глафіра Захарівна (мати), Ганна (сестра). Фото не пізніше 1889 року. - С. 322
  17. Фото 1894 року, коли молодий професор М. Грушевський переїхав до Львова. З того часу цілих 20 літ – до першої світової війни – він викладав у стінах старого Львівського університету. - С. 323
  18. Будинок М. Грушевського у Львові (зараз музей І. Франка) . На передньому плані його донька Катерина, 1900 року народження. - С. 323
  19. Молоде подружжя: Марія Грушевська (дівоче прізвище – Вояковська) та Михайло Грушевський. - С. 324
  20. Михайло Грушевський та Іван Франко серед представників західноукраїнської інтелігенції у Львові в 1898 році. Сидять у першому ряду: Михайло Павлик, Євгенія Ярошинська, Наталія Кобринська, Ольга Кобилянська, Данило Лепкий (Марко Мурава), Андрій Чайковський, Кость Панківський. Стоять у другому ряду: Іван Копач, Володимир Гнатюк, Осип Маковей, Михайло Грушевський, Іван Франко, Олександр Колесса, Богдан Лепкий. Стоять у третьому ряду: Іван Петрушевич, Філарет Колесса, Йосиф Кишакевич, Іван Труш, Денис Лукіянович, Микола Івасюк. - С. 325
  21. М. Грушевський. Фото 1901 року. - С. 326
  22. Етнограф Федір Вовк, Михайло Грушевський та Іван Франко (сидять у першому ряду, середина) серед викладачів і студентів українських наукових курсів у Львові. Фото 1904 року. - С. 327
  23. У 1898 році М. Грушевський витратив велику суму власних грошей, щоб придбати нову простору будівлю для наукового Товариства імені Т. Г. Шевченка (НТШ) у Львові. - С. 327
  24. Між 1905–1914 роками М. Грушевський постійно закликав до розширення шкільної освіти на Наддніпрянській Україні. На фото: обкладинка до кн.: Грушевський М. Про українську мову і українську школу. – К., 1913. - С. 328
  25. На фото стоять: Олександр Сергійович Грушевський (брат), Ганна Сергіївна Шамрай (по чоловікові, сестра), Михайло Сергійович Грушевський, Марія Сильвестрівна Грушевська (дружина). Сидять: Сергій і Ольга Шамраї (племінники), Катерина Грушевська (дочка), Глафіра Захарівна Грушевська (мати). Фото не пізніше 1906–1907 років. - С. 329
  26. В 1920 році М. Грушевський видав для потреб рідної школи та української просвіти популярно написану "Історію України", що виконувала функції підручника. - С. 330
  27. Портрет професора історії Михайла Грушевського, виконаний художником Фотієм Красицьким. Олія, Львів, 1907 рік. - С. 331
  28. Елегантний костюм і білосніжна селянська вишиванка – таке поєднання могло б здатися дивним для західноєвропейця, але воно влучно характеризує прогресивну діяльність і просвітницький напрямок національного українського руху на початку XX століття, коли й був зроблений у 1911 році в Львові цей фотопортрет М. Грушевського. - С. 332
  29. Михайло Грушевський успадкував від свого батька велику бібліотеку і постійно її збагачував сам. На фото (не пізніше 1913 року): домашній кабінет М. Грушевського у Львові. - С. 333
  30. У 1895 році М. Грушевський приймає редакторство "Записок наукового Товариства імені Шевченка". За неповні двадцять років він відредагував 112 томів "Записок..." (понад 40 тисяч сторінок друку) – розвідок на різноманітні українознавчі теми, вміщуючи майже в кожному випуску свої статті, огляди, рецензії тощо. "ЗНТШ" розповсюджувалися не тільки серед українців, але й надходили до бібліотек, університетів та академій Європи, Америки й навіть Австралії. Це було перше українське видання, яке звернуло на Україну увагу всього наукового світу. На фото: обкладинка одного з випусків "Записок наукового Товариства імені Шевченка" за 1908 рік. - С. 334
  31. М. Грушевський. Фото не пізніше 1914 року. - С. 335
  32. М. Грушевський. Не датований фотопортрет. - С. 336
  33. М. Грушевський. Фото не пізніше 1916–1917 років. - С. 337
  34. Вдячну пам’ять про свого університетського вчителя, відомого українського історика Володимира Антоновича М. Грушевський зберіг на все своє життя. На фото: В. Б. Антонович. - С. 338
  35. Михайло Грушевський на початку 1917 року. - С. 339
  36. Після вибуху Лютневої революції 1917 року М. Грушевський був негайно обраний головою Української Центральної Ради і зразу ж повернувся з Москви до Києва, де його палко й велелюдно вітали. На фото: виступ М. Грушевського перед 100-тисячним мітингом у Києві. Березень 1917 року. - С. 340
  37. Проголошення Першого Універсалу Центральної Ради до народів України після молебня на Софійському майдані. Універсал зачитує Володимир Винниченко, ліворуч від нього стоїть Михайло Грушевський. Київ, 10 червня 1917 року. - С. 341
  38. М. Грушевський як голова Центральної Ради (1917–1918 рр.) та президент Української Народної Республіки (1918 рік). Фотографія невідомого походження, але саме вона стала офіційним портретом глави Української держави. - С. 342
  39. Склад 1-го кабінету генеральних секретарів Української Центральної Ради. Сидять у першому ряду: С. Петлюра, В. Винниченко, Х. Барановський, І. Стешенко. Стоять у другому ряду: П. Христюк, Н. Стасюк, Б. Мартос. Зверху на першим рядом (на тлі темного кола) портрет В. Садовського. Праворуч угорі портрет М. Грушевського. Київ, 1917 рік. - С. 343
  40. Будинок у Києві по вулиці Володимирській, де в 1917–1918 роках засідала Українська Центральна Рада. - С. 344
  41. М. Грушевський. Фото 1917 року. - С. 345
  42. Українські січові стрільці складають зброю представникам уряду гетьмана П. Скоропадського. Професор М. Грушевський (на фото ліворуч) – свідок цієї сумної події. Київ, 1 травня 1918 року. - С. 346
  43. Академія мистецтв України була заснована в часи Центральної Ради, Академія наук – за гетьманату. На фото Оргкомітет і члени Української академії мистецтв. Сидять у першому ряду: художник А. Маневич, художник О. Мурашко, художник Ф. Кричевський, історик М. Грушевський, літературознавець І. Стешенко, художник М. Бурачек. Стоять у другому ряду: графік Г. Нарбут, художник і архітектор В. Кричевськй, художник М. Бойчук. Фото зроблено на тлі картин В. Кричевського. Київ, 5 грудня 1917 року. - С. 347
  44. Думи Михайла Грушевського. Киів, 1918 рік. - С. 348
  45. 25 січня 1918 року більшовики запальними снарядами свідомо зруйнували фамільний будинок М. Грушевського в Києві. - С. 349
  46. Делегація Української партії соціалістів-революціонерів, очолювала М. Грушевським (другий на фото), на Міжнародній соціалістичній конференції в Люцерні. Швейцарія, 2 серпня 1919 року. - С. 350
  47. Чимало книг Михайла Грушевського оформив його добрий приятель, відомий український художник Василь Кричевський. - С. 351
  48. Учасники Міжнародної соціалістичної конференції в Люцерні (1919 рік). Зліва направо: Д. Ісаєвич, Б. Матюшенко, М. Грушевський, П. Дідушок. - С. 352
  49. Перше, що людям кидалося у вічі в момент їх знайомства з Михайлом Грушевським, – його теплий глибокий погляд і усміхнені вуста. Не датований фотопортрет. - С. 353
  50. Повернувшись із еміграції в 1924 році, М. Грушевський негайно відновив і очолив видання дуже важливого журналу з питань українознавства "Україна", яке тривало до 1932 року. - С. 354
  51. М. С. Грушевський. Ювілейна фотографія 1926 року. - С. 355
  52. У рідкісні хвилини перебування на природі Михайло Сергійович Грушевський на якусь мить забував про більшовицькі цькування і фарисейство. Любительська фотокамера зафіксувала селянський обід патріарха української історії. Фото 1927–1928 років. - С. 356
  53. Фотопортрет Катерини Грушевської (1900–1944 рр.), українського фольклориста, соціолога й перекладача, дочки, друга і помічниці Михайла Грушевського. Репресована в 1939 році. Реабілітована посмертно в 1959 році. Фото зроблено наприкінці 1920-х. - С. 357
  54. М. С. Грушевський за роботою в своєму домашньому кабінеті. Київ. Фото 1929–1930 років. - С. 358
  55. Фотокопія листа Михайла Грушевського до Івана Франка, написаного на бланку "Літературно-наукового вісника" в квітні 1907 року. - С. 359
  56. 1931 рік. М. Грушевський був майже сліпий, висланий із рідного Києва, але продовжував широку дослідницьку і наукову роботу, незважаючи на те, що його вже не друкували. - С. 360
  57. 25 листопада 1934 року великий українець і великий гуманіст Михайло Сергійович Грушевський при загадкових обставинах помер у Кисловодську, а 29 листопада його тіло поховали на Байковому цвинтарі в Києві. На фото: пам’ятник, встановлений на могилі М. С. Грушевського восени 1936 року. Скульптор Іван Макогон, архітектор Василь Кричевський. - С. 361
  58. Сьогодні ім’я Михайла Грушевського носять школи, бібліотеки, вулиці, інститути, наукові премії, видавничі фонди в різних куточках світу. На фото: Скульптурна постать М. С. Грушевського. Автор – молодий український скульптор Володимир Смирное. Київ, 1990 рік. - С. 362
  59. Обкладинка видання "Ювілей академика М. С. Грушевського. 1866–1926". - С. 395
  60. Обкладинка праці Івана Крип'якевича "Михайло Грушевський. Життя й діяльність" (Львів, 1935). - С. 453

  61. Демиденко, А. П. (упорядник текстів та фотоматеріалів, автор коментарів та приміток)

    Кравчук, Леонід Макарович (автор вступного слова)

    Шевченко, Федор Павлович (автор післямови)

 

Всі права захищені ©

       

Розробка сайту та програмно-технологічна підтримка: Катерина Лобузіна