Великий Українець : Матеріали з життя і діяльності Грушевського / Упоряд. і підготов. текстів та фотоматеріалів, комент. та прим. А. П. Демиденка; Редкол. О. Т. Гончар та ін.; Вступ. слово Л. М. Кравчука; Післямова Ф. П. Шевченка. – Київ: Веселка, 1992. – 552 с. : іл..
"Самоотверженіе Малороссіянъ" / Михайло Грушевський. - С. 9–17
Про українську мову й українську справу / Михайло Грушевський. - С. 18–40
Шведсько-український союз 1708 р. / Михайло Грушевський. - С. 42–56
На українські теми. Видавнича криза / Михайло Грушевський. - С. 57–60
Хто такі українціі чого вони хочуть / Михайло Грушевський. - С. 61–75
Звідки пішло українство і до чого воно йде / Михайло Грушевський. - С. 76–94
Вільна Україна / Михайло Грушевський. - С. 95–113
Якої ми хочемо автономії і федерації / Михайло Грушевський. - С. 114–131
На порозі Нової України / Михайло Грушевський. - С. 133–178
Універсали Української Центральної Ради. - С. 179–192
Розділ ІІ. Автобіографії. - С. 193–240
[Вступ до розділу]. - С. 195
Свідоцтво про народження М. С. Грушевського. - С. 196
Автобіографія, 1906 р. / Михайло Грушевський. - С. 197–213
Автобіографія, 1914–1919 рр. / Михайло Грушевський. - С. 214–219
Автобіографія, 1926 р. / Михайло Грушевський. - С. 220–240
Розділ ІІІ. Листи. - С. 241–312
[Вступ до розділу]. - С. 243
Листи М. Грушевського до І. Франка / Галина Бурлака. - С. 244–245
Листи М. Грушевського до І. Франка. - С. 245–260
Лист М. Грушевського до канадських українців. - С. 261–267
Лист М. Грушевського до секретаря ЦК КП(б)У С. В. Косіора / Руслан Пиріг. - С. 268–269
Лист М. Грушевського до секретаря ЦК КП(б)У С. В. Косіора. - С. 269–274
Лист М. Грушевського до голови Ради народних комісарів УСРР Х. Г. Раковського / Руслан Пиріг. - С. 275–277
Лист М. Грушевського до голови Ради народних комісарів УСРР Х. Г. Раковського. - С. 277–286
Лист М. Грушевського до секретаря ВУЦВК О. І. Буценка / Василь Боєчко. - С. 287–288
Лист М. Грушевського до секретаря ВУЦВК О. І. Буценка. - С. 288–291
Лист М. Грушевського до Т. Починка (З матеріалів музею-архіву ім. Д. Антоновича при УВАН у Нью-Йорку, США) / Марко Антонович. - С. 292–293
Лист М. Грушевського до Т. Починка. - С. 293–297
Листи М. Грушевського до М. Возняка / Михайло Гнатюк. - С. 298–300
Листи М. Грушевського до М. Возняка. - С. 300–312
Розділ IV. Мить – на віки: [Фотоальбом]. - С. 313–362 Розділ V. Великий Українець. - С. 363–550
"Справа про висилки проф. М. Грушевського". - С. 365–366
"Справа Грушевського" (Закінчення) / Марко Антонович. - С. 367–379
"Совершенно секретно". - С. 380
Повернення на Україну / Леонід Решодько. - С. 381–391
"Ювілей академіка М. С. Грушевського. 1866–1926". - С. 393–438
Двічі померлий / Леонід Решодько. - С. 440–447
Михайло Грушевський. Життя й діяльність / Іван Крип'якевич. - С. 448–483
На честь 125-річчя з дня народження М. С. Грушевського. - С. 484–485
Літописець і поборник України-Руси / Федір Шевченко. - С. 486–489
Коментарі та примітки / Андрій Демиденко. - С. 490–544
Словник. - С. 545–547
Список основних праць М. С. Грушевського (Прижиттєві видання). - С. 548–550
Зміст. - С. 551Ілюстрації:
Обкладинка праці Михайла Грушевського "З біжучої хвилі. Статї й замітки на теми дня. 1905–6 р." (Київ, 1907). - С. 11
Обкладника праці Михайла Грушевського "Про українську мову й українську справу. Статї й замітки" (Київ, 1907). - С. 21
Обкладинка праці Михайла Грушевського "Хто такі Українці і чого вони хочуть" (Київ, 1917). - С. 63
Обкладинка праці Михайла Грушевського "Звідки пішло Українство і до чого воно йде" (Київ, 1917). - С. 79
Обкладинка праці Михайла Грушевського "Вільна Україна. Статї з останнїх днів (березень - квітень 1917)" (Київ, 1917). - С. 97
Обкладинка праці Михайла Грушевського "Якої ми хочемо автономії і федерації" (Київ, 1917). - С. 117
Обкладинка праці Михайла Грушевського "На порозі Нової України. Гадки і мрії" (Київ, 1918). - С. 135
Михайлик Грушевський в роки дитинства на Північному Кавказі. Фото не пізніше 1879–1880 рр. [Примітка: помилкова атрибуція фото]. - С. 315
Батько майбутнього автора "Історії України-Руси", інспектор народних училищ Сергій Федорович Грушевський походив із давньої, але бідної родини священиків Грушів, пізніше Грушевських, що проживали в Чигиринському повіті на Київщині (нині Черкаська область). - С. 316
Глафіра Захарівна Опокова – мати Михайла Грушевського – також походила з родини священиків, які з діда-прадіда селилися на землях південно-західної Київщини. - С. 317
Місто Холм (тепер Хелм, Польща). Тут у будинку духовної семінарії 29 вересня 1866 року народився М. С. Грушевський. - С. 318
Університет св. Володимира в Києві, де на історико-філологічному факультеті в 1886–1890 рр. навчався М. Грушевський. - С. 318
Ганна Сергіївна Грушевська (сестра М. Грушевського) в роки ранньої юності. - С. 319
Михайло Грушевський в період публікацій його перших оповідань. - С. 320
Ще будучи студентом, М. Грушевський виділявся серед своїх ровесників. Його довга борода і високе чоло надавали йому зрілого, інтелігентного вигляду, через це викладачі й студенти називали Грушевського "бородою святого Онуфрія". Фотопортрет (не пізніше 1890 р.) вперше надруковано в кн.: Грушевський М. Про українську мову і українську школу. – 2-ге вид. К., 1913. - С. 321
Сімейне фото Грушевських на Кавказі. Перший ряд: Михайло, Сергій Федорович (батько), Олександр (молодший брат, пізніше відомий критик української літератури). Другий ряд: Глафіра Захарівна (мати), Ганна (сестра). Фото не пізніше 1889 року. - С. 322
Фото 1894 року, коли молодий професор М. Грушевський переїхав до Львова. З того часу цілих 20 літ – до першої світової війни – він викладав у стінах старого Львівського університету. - С. 323
Будинок М. Грушевського у Львові (зараз музей І. Франка) . На передньому плані його донька Катерина, 1900 року народження. - С. 323
Молоде подружжя: Марія Грушевська (дівоче прізвище – Вояковська) та Михайло Грушевський. - С. 324
Михайло Грушевський та Іван Франко серед представників західноукраїнської інтелігенції у Львові в 1898 році. Сидять у першому ряду: Михайло Павлик, Євгенія Ярошинська, Наталія Кобринська, Ольга Кобилянська, Данило Лепкий (Марко Мурава), Андрій Чайковський, Кость Панківський. Стоять у другому ряду: Іван Копач, Володимир Гнатюк, Осип Маковей, Михайло Грушевський, Іван Франко, Олександр Колесса, Богдан Лепкий. Стоять у третьому ряду: Іван Петрушевич, Філарет Колесса, Йосиф Кишакевич, Іван Труш, Денис Лукіянович, Микола Івасюк. - С. 325
М. Грушевський. Фото 1901 року. - С. 326
Етнограф Федір Вовк, Михайло Грушевський та Іван Франко (сидять у першому ряду, середина) серед викладачів і студентів українських наукових курсів у Львові. Фото 1904 року. - С. 327
У 1898 році М. Грушевський витратив велику суму власних грошей, щоб придбати нову простору будівлю для наукового Товариства імені Т. Г. Шевченка (НТШ) у Львові. - С. 327
Між 1905–1914 роками М. Грушевський постійно закликав до розширення шкільної освіти на Наддніпрянській Україні. На фото: обкладинка до кн.: Грушевський М. Про українську мову і українську школу. – К., 1913. - С. 328
На фото стоять: Олександр Сергійович Грушевський (брат), Ганна Сергіївна Шамрай (по чоловікові, сестра), Михайло Сергійович Грушевський, Марія Сильвестрівна Грушевська (дружина). Сидять: Сергій і Ольга Шамраї (племінники), Катерина Грушевська (дочка), Глафіра Захарівна Грушевська (мати). Фото не пізніше 1906–1907 років. - С. 329
В 1920 році М. Грушевський видав для потреб рідної школи та української просвіти популярно написану "Історію України", що виконувала функції підручника. - С. 330
Портрет професора історії Михайла Грушевського, виконаний художником Фотієм Красицьким. Олія, Львів, 1907 рік. - С. 331
Елегантний костюм і білосніжна селянська вишиванка – таке поєднання могло б здатися дивним для західноєвропейця, але воно влучно характеризує прогресивну діяльність і просвітницький напрямок національного українського руху на початку XX століття, коли й був зроблений у 1911 році в Львові цей фотопортрет М. Грушевського. - С. 332
Михайло Грушевський успадкував від свого батька велику бібліотеку і постійно її збагачував сам. На фото (не пізніше 1913 року): домашній кабінет М. Грушевського у Львові. - С. 333
У 1895 році М. Грушевський приймає редакторство "Записок наукового Товариства імені Шевченка". За неповні двадцять років він відредагував 112 томів "Записок..." (понад 40 тисяч сторінок друку) – розвідок на різноманітні українознавчі теми, вміщуючи майже в кожному випуску свої статті, огляди, рецензії тощо. "ЗНТШ" розповсюджувалися не тільки серед українців, але й надходили до бібліотек, університетів та академій Європи, Америки й навіть Австралії. Це було перше українське видання, яке звернуло на Україну увагу всього наукового світу. На фото: обкладинка одного з випусків "Записок наукового Товариства імені Шевченка" за 1908 рік. - С. 334
М. Грушевський. Фото не пізніше 1914 року. - С. 335
М. Грушевський. Не датований фотопортрет. - С. 336
М. Грушевський. Фото не пізніше 1916–1917 років. - С. 337
Вдячну пам’ять про свого університетського вчителя, відомого українського історика Володимира Антоновича М. Грушевський зберіг на все своє життя. На фото: В. Б. Антонович. - С. 338
Михайло Грушевський на початку 1917 року. - С. 339
Після вибуху Лютневої революції 1917 року М. Грушевський був негайно обраний головою Української Центральної Ради і зразу ж повернувся з Москви до Києва, де його палко й велелюдно вітали. На фото: виступ М. Грушевського перед 100-тисячним мітингом у Києві. Березень 1917 року. - С. 340
Проголошення Першого Універсалу Центральної Ради до народів України після молебня на Софійському майдані. Універсал зачитує Володимир Винниченко, ліворуч від нього стоїть Михайло Грушевський. Київ, 10 червня 1917 року. - С. 341
М. Грушевський як голова Центральної Ради (1917–1918 рр.) та президент Української Народної Республіки (1918 рік). Фотографія невідомого походження, але саме вона стала офіційним портретом глави Української держави. - С. 342
Склад 1-го кабінету генеральних секретарів Української Центральної Ради. Сидять у першому ряду: С. Петлюра, В. Винниченко, Х. Барановський, І. Стешенко. Стоять у другому ряду: П. Христюк, Н. Стасюк, Б. Мартос. Зверху на першим рядом (на тлі темного кола) портрет В. Садовського. Праворуч угорі портрет М. Грушевського. Київ, 1917 рік. - С. 343
Будинок у Києві по вулиці Володимирській, де в 1917–1918 роках засідала Українська Центральна Рада. - С. 344
М. Грушевський. Фото 1917 року. - С. 345
Українські січові стрільці складають зброю представникам уряду гетьмана П. Скоропадського. Професор М. Грушевський (на фото ліворуч) – свідок цієї сумної події. Київ, 1 травня 1918 року. - С. 346
Академія мистецтв України була заснована в часи Центральної Ради, Академія наук – за гетьманату. На фото Оргкомітет і члени Української академії мистецтв. Сидять у першому ряду: художник А. Маневич, художник О. Мурашко, художник Ф. Кричевський, історик М. Грушевський, літературознавець І. Стешенко, художник М. Бурачек. Стоять у другому ряду: графік Г. Нарбут, художник і архітектор В. Кричевськй, художник М. Бойчук. Фото зроблено на тлі картин В. Кричевського. Київ, 5 грудня 1917 року. - С. 347
Думи Михайла Грушевського. Киів, 1918 рік. - С. 348
25 січня 1918 року більшовики запальними снарядами свідомо зруйнували фамільний будинок М. Грушевського в Києві. - С. 349
Делегація Української партії соціалістів-революціонерів, очолювала М. Грушевським (другий на фото), на Міжнародній соціалістичній конференції в Люцерні. Швейцарія, 2 серпня 1919 року. - С. 350
Чимало книг Михайла Грушевського оформив його добрий приятель, відомий український художник Василь Кричевський. - С. 351
Учасники Міжнародної соціалістичної конференції в Люцерні (1919 рік). Зліва направо: Д. Ісаєвич, Б. Матюшенко, М. Грушевський, П. Дідушок. - С. 352
Перше, що людям кидалося у вічі в момент їх знайомства з Михайлом Грушевським, – його теплий глибокий погляд і усміхнені вуста. Не датований фотопортрет. - С. 353
Повернувшись із еміграції в 1924 році, М. Грушевський негайно відновив і очолив видання дуже важливого журналу з питань українознавства "Україна", яке тривало до 1932 року. - С. 354
М. С. Грушевський. Ювілейна фотографія 1926 року. - С. 355
У рідкісні хвилини перебування на природі Михайло Сергійович Грушевський на якусь мить забував про більшовицькі цькування і фарисейство. Любительська фотокамера зафіксувала селянський обід патріарха української історії. Фото 1927–1928 років. - С. 356
Фотопортрет Катерини Грушевської (1900–1944 рр.), українського фольклориста, соціолога й перекладача, дочки, друга і помічниці Михайла Грушевського. Репресована в 1939 році. Реабілітована посмертно в 1959 році. Фото зроблено наприкінці 1920-х. - С. 357
М. С. Грушевський за роботою в своєму домашньому кабінеті. Київ. Фото 1929–1930 років. - С. 358
Фотокопія листа Михайла Грушевського до Івана Франка, написаного на бланку "Літературно-наукового вісника" в квітні 1907 року. - С. 359
1931 рік. М. Грушевський був майже сліпий, висланий із рідного Києва, але продовжував широку дослідницьку і наукову роботу, незважаючи на те, що його вже не друкували. - С. 360
25 листопада 1934 року великий українець і великий гуманіст Михайло Сергійович Грушевський при загадкових обставинах помер у Кисловодську, а 29 листопада його тіло поховали на Байковому цвинтарі в Києві. На фото: пам’ятник, встановлений на могилі М. С. Грушевського восени 1936 року. Скульптор Іван Макогон, архітектор Василь Кричевський. - С. 361
Сьогодні ім’я Михайла Грушевського носять школи, бібліотеки, вулиці, інститути, наукові премії, видавничі фонди в різних куточках світу. На фото: Скульптурна постать М. С. Грушевського. Автор – молодий український скульптор Володимир Смирное. Київ, 1990 рік. - С. 362
Обкладинка видання "Ювілей академика М. С. Грушевського. 1866–1926". - С. 395
Обкладинка праці Івана Крип'якевича "Михайло Грушевський. Життя й діяльність" (Львів, 1935). - С. 453
Демиденко, А. П. (упорядник текстів та фотоматеріалів, автор коментарів та приміток)