MYKHAILO HRUSHEVSKY DIGITAL ARCHIVES


е-АРХІВ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО


Розділи

Деталізований пошук
Дати

Листи

      
[Промови на І Всеукраїнському селянському з’їзді у Києві 28 травня (10 червня), 2 (15) червня 1917 р.] Грушевський М. С.
Бібліотека
адреса матеріалу: http://hrushevsky.nbuv.gov.ua/item/0000380

Грушевський М. С.

[Промови на І Всеукраїнському селянському з’їзді у Києві 28 травня (10 червня), 2 (15) червня 1917 р.] / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.. – Львів: Видавництво "Світ". – 2007. Т. 4. Кн. 1. – C. 33..


Текст промови, виголошеної М.Грушевським в перший день роботи з’їзду, 28 травня 1917 р., поданий у загальних оглядах під заголовками “Перший Всеукраїнський селянський з’їзд. Перший день” у газеті: Нова рада. — 1917. — 30 травня (12 червня). — № 50. — С. 1—2 та “Перший Всеукраїнський селянський з’їзд у Києві” в газеті: Народна воля. — 1917. — 30 травня (12 червня). — № 21. — С. 1.

Після 1917 р. тексти цієї промови та огляди роботи з’їзду вперше передруковані в журналі: Український історик. — 2002. — Ч. 1— 4. — С. 78—80.

Промова від 28 травня 1917 р. подається за публікацією в газеті: Нова рада. — 1917. — 30 травня (12 червня). — № 50. — С. 1.

Текст промови від 2 червня 1917 р. був опублікований у загальному огляді роботи з’їзду під заголовком “Перший Всеукраїнський селянський з’їзд” у газеті: Народна воля. —1917. — 4 (17) червня. — № 26. — С. 2.

Її виклад подає також газета: Нова рада. — 1917. — 4 (17) червня. — № 55. — С. 2, який вперше після 1917 р. передрукований у журналі: Український історик. — 2002. — Ч. 1—4. — С. 80—81.

Промова від 2 червня 1917 р. подається за публікацією в газеті: Народна воля. — 1917. — 4 (17) червня. — № 26. — С. 2.

Перша промова була виголошена М.Грушевським як привітання від Української Центральної Ради під час відкриття І Всеукраїнського селянського з’їзду. З ’їзд відбувся 28 травня—2 червня 1917 р. у Києві, в приміщенні театру Соловцова. У його роботі взяло участь до 2500 делегатів (1500 — з правом вирішального голосу, решта — з дорадчим), які представляли всі 9 українських губерній, а також Кубань та Донщину. Загалом були представники від 73 повітів та понад 1000 волостей, головним чином від селянських спілок.

З’їзд відкрив голова Організаційного комітету Української селянської спілки М.Стасюк. Він нагадав, що під час революції 1905 р. також були спроби скликати український селянський з’їзд, який був призначений на січень 1906 p., але через арешти його ініціаторів з’їзд не відбувся. Після промови М.Стасюка з’їзд обрав президію та заслухав привітання, перше з яких виголосив М.Грушевський. Після промови делегати під оплески обрали М.Грушевського почесним головою селянського форуму.

З ’їзд розглянув питання про автономію України, організацію селянства, земельне питання, заслухав доповідь про ставлення до центрального уряду й до війни, звіт делегації УЦР про переговори з Тимчасовим урядом. Обрав Всеукраїнську раду селянських депутатів та ухвалив резолюцію про входження її до складу Центральної Ради як представництва від селянства України. (Детально див.: Хміль І.В. Перший Всеукраїнський селянський з’їзд (28 травня—2 червня 1917 р.) // Історичні зошити. — K., 1992. — № 4).

2 червня, в останній день роботи з’їзду, відповідно до порядку денного відбувалися вибори Всеукраїнської ради селянських депутатів. Під кінець виборів на з’їзд прибув голова УЦР М.Грушевський і зачитав телеграму голови Української національної ради в Петрограді П.Я.Стебницького, який сповіщав про відмову Тимчасового уряду видати акт про автономію України (див.: Перший Всеукраїнський селянський з’їзд // Нова рада. — 1917. — 4 червня. — № 55. — С. 2). Голова УЦР звернувся з проханням прискорити вибори з тим, щоби новообрана Рада селянських депутатів одразу ж взяла участь в екстреному засіданні Центральної Ради, яке відкладали до приходу репрезентантів селянського з’їзду.

У спогадах М.Грушевський подає свої заключні слова в редакції: “Свята революції скінчились, наступає грізний час. Щоб його витримати і дати відсіч усяким руїнним силам, Україна мусить бути організованою. Доля її лежить в руках українського народу, тільки він може про неї рішати. Я прощаюсь з вами в тім переконанні, що ми будемо мати автономію, чи хто-небудь хоче сього, чи не хоче” (Грушевський М. Спомини // Київ. — 1989. — № 9. — С. 142).

Делегати зустріли виступ М.Грушевського гучними оплесками та вигуками: “Хай живе вільна Україна!”. Вечірнє засідання УЦР відкрилося того ж дня о 6-й годині вечора, на якому була присутня в повному складі Рада селянських депутатів. На закритому засіданні розглядали справу про ставлення Тимчасового уряду до українських домагань. Розгляд, перенесений на 3 червня, завершився ухвалою про видання Універсалу до українського народу із закликом “організуватися і приступити до негайного закладання підвалин автономного ладу на Україні” (див.: Українська Центральна Рада. Документи і матеріали: У двох томах. — K., 1996. — Т. 1. — С. 100—101).

Highslide JS

  • Джерело публікації: Грушевський М. С. Твори. Т. 4. Кн. 1 (2007)
  • Статті збірника в е-Архіві

  • Грушевський, М. С.

     

    Всі права захищені ©

           

    Розробка сайту та програмно-технологічна підтримка: Катерина Лобузіна