Грушевський М. С.

Проект української Конституції / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.. – Львів: Видавництво "Світ". – 2007. Т. 4. Кн. 1. – C. 69 - 73..

Вперше опублікована в газеті: Народна воля. — 1917. — 7 (20) листопада. — № 154. — С. 1—2. Підпис: М.Грушевський.

За “Народною волею” стаття передрукована в часописах, що виходили в Німеччині в таборах полонених українців з російської армії: Розсвіт (Раштат). — 1917. — 31 грудня. — Ч. 89—90; Вільне слово (Зальцведель). — 1918. — 6 січня. — Ч. 2—3. — С. 3—4.

З новітніх передруків: Український історик. — 2002. — Ч. 1—4. — С. 54—59; Український національно-визвольний рух. Березень—листопад 1917 року: Документи і матеріали / Упоряд.: В.Верстюк (керівник) та ін. — K., 2003. — С. 925—930 .

Подається за першодруком.

Стаття була написана з метою ознайомлення громадськості України з основами майбутньої Конституції.

30 жовтня 1917 р. на Сьомій сесії Центральної Ради М.Грушевський виступив з доповіддю про роботу комісії щодо вироблення автономного статуту України. На розгляд Центральної Ради був представлений проект Конституції, яку згодом мали затвердити Всеукраїнські Установчі збори. Запланованого обговорення не відбулося з огляду на політичні події, що відбувались у місті (повстання на Печерську).

У статті М.Грушевський сформулював шість головних частин проекту Конституції, який був опублікований 10 грудня 1917 р. (пор.: Проект Конституції Української Народної Республіки // Українська Центральна Рада. Документи і матеріали: У двох томах. — K., 1997. — Т. 2. — С. 5—11).

Відповідно до проекту Україна ставала демократичною республікою — складовою Російської Федеративної Республіки, але суверенне право на її території належало українському народові і здійснювалося через вищий законодавчий орган — Всенародні збори України. Ці збори утворювали вищу виконавчу владу — кабінет міністрів. Третьою гілкою влади УHP мав стати Генеральний суд, який обирали спільно Всенародні збори та суди земель України.

Територія України охоплювала переважну більшість українських етнографічних земель, що входили до складу Російської держави. Вперше йшлося про зв’язок з західноукраїнськими землями: за сприятливих умов і на основі вільного волевиявлення вони також могли прилучитися до УНР. Територія України оголошувалася неподільною, складалася з земель, які мали право самоврядування. Громадяни України отримували широкі політичні права і свободи.

Грушевський, М. С.