Грушевський М. С.

Метеор / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), І. Гирич та ін. – Львів: Видавництво "Світ". – 2013. Т. 4. Кн. 2. – C. 27 - 29.

Вперше опублікована у виданні: ЛНВ. — 1919. — T. LXXIII. — Кн. II. — С. 140—143. Підпис: М .Грушевський.

Подається за першодруком.

Стаття присвячена роботі Трудового конгресу України — представницької установи, яка мала відіграти роль вищого законодавчого органу УНР, вирішити питання про владу. З ним М.Грушевський пов'язував спробу повернутися до державного керівництва. Місяці, проведені на нелегальному становищі, давали йому змогу переосмислити свій попередній політичний і державний шлях, проаналізувати сильні й слабкі сторони діяльності Центральної Ради.

Він розумів, що, переживши загальнонародне повстання, Українська революція вже крокувала далі, змінився її характер, з'явилися нові лідери. Проте переоцінки не сталося, його програма державного будівництва в Україні залишилася незмінною.

В середині січня 1919 р. селяни Чигиринського повіту обрали М.Грушевського делегатом конгресу, безумовно, він розраховував повернутися у велику політику. Як з'ясувалося, авторитетний у минулому провідник, професор-інтелектуал і демократ за переконаннями не вписувався у політичні плани нової влади (див. у цьому томі статті: «В першій делегації Української партії соціалістів-революціонерів (Квітень 1919 р. — лютий 1920 р.)», «Життя Михайла Грушевського від вибуху війни»).

Під час роботи конгресу Михайло Сергійович навіть не був обраний до президії. Він брав участь у дискусіях, але до його думки колишні соратники мало прислухалися. Проте у статті, присвяченій конгресу, нема й натяку на особисті образи та розчарування. Вона містить точний, об'єктивний аналіз події, яка мала визначити подальшу долю УНР, і виявилась неспроможною це зробити.

Попередній перегляд:

Джерело публікації: Грушевський М. С. Твори. Т. 4. Кн. 2 (2013)

Грушевський, М. С.