Грушевський М. С.

[Промова над могилою д-ра Омеляна Огоновського] / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), І. Гирич та ін. – Львів: Видавництво "Світ". – 2008. Т.11. – C. 313.

Перша публікація: Діло. – 1894. – № 235. – 31 жовтня.

Промова виголошена М. Грушевським на похороні професора Львівського університету Омеляна Огоновського, який відбувся 30 жовтня 1894 р. У звіті про цю подію газета “Діло” повідомляла, що над могилою спочатку промовляв о. Данило Танячкевич. “Першу промову від громади народовців мав виголосити, як ми вчера звістили, проф. Вол. Шухевич, але в послідній хвилі відступив слово прибувшому з Відня послови Ол. Барвінському”. Потім слово мали декан філософського факультету проф. А. Пузина (по-польськи), професори М. Грушевський, І. Верхратський, посол-буковинець Єротей Пігуляк, від імені молоді О. Макарушка. Газета детально описала всю подію і подала тексти українських промов.

М. Грушевський, який лише за півтора місяці перед цим (19 вересня за новим стилем) переїхав з Києва до Львова, мав усі підстави промовляти на похороні від імені наддніпрянців, чернігівців та інших представників Великої України. Багато членів Старої громади були особисто знайомі з О. Огоновським, високо шанували цього патріарха української науки. “З Огоновським ми 20 літ приятелювали... Великий, тяжкий сум обгорнув мене”, – писав О. Кониський у відповідь на звістку про його смерть. (Листування Михайла Грушевського... – Т. 3. – С. 83).

Попередній перегляд:

Джерело публікації: Грушевський М. С. Твори. Т.11 (2008)

Грушевський, М. С.