Суспільно-політичний чинник діяльності Наукового товариства імені Шевченка (кінець ХІХ – перша третина ХХ ст.) / М. Литвин // Український історичний журнал. – Київ, 2023. – № 6 (573). – C. 58–77.
Мета – продовжити реконструкцію суспільно-політичного контексту становлення та діяльності Наукового товариства імені Шевченка наприкінці ХІХ – в першій третині ХХ ст., про який прямо чи опосередковано писали тогочасні діячі, сучасні дослідники, члени НТШ. Актуальність зумовлена станом історіографії питання, в якій недостатньо показано суспільно-політичний чинник діяльності НТШ, насамперед у міжвоєнний період. Автор уважав за необхідне продовжити утверджувати думку про те, що науковець не має права стояти осторонь суспільно-політичних і воєнних подій в Україні та світі, особливо нині. Важливість висвітлення суспільно-політичного контексту діяльності вказаної інституції актуалізує відзначення 150-річчя її заснування. Теоретико-методологічне підґрунтя вибудоване на принципах історизму, багатовимірності, системності, неупередженості, всебічності. Це сприяло подоланню деяких історичних кліше про неможливість поєднання особою об’єктивного наукового дослідження з суспільно-політичною діяльністю. Наукова новизна полягає у висвітленні суспільно-політичних викликів, які актуалізували / вирішували члени НТШ у науковій, політичній і професійній діяльності в добу Австро-Угорщини, Української Народної Республіки та міжвоєнної Польщі. Висновки. Професійна й суспільно-політична діяльність членів Наукового товариства імені Шевченка, насамперед представників соціогуманітаристики, стала важливим чинником формування політичної культури, історичної та культурної пам’яті, засобом національно-політичної мобілізації щодо розбудови «українського П’ємонту», інтеграції населення різних земель до загальноукраїнського національного простору. Перспективи подальших досліджень. Назріла потреба в упорядкуванні біобібліографічних покажчиків на чільних діячів НТШ, підготовці збірників документів і матеріалів з історії товариства, його секцій та комісій, а також в оцифруванні найважливіших колекцій.
The aim is to continue the reconstruction of the socio-political context of the incipience and activity of the Shevchenko Scientific Society in the late 19th – first third of the 20th centuries, which was directly or indirectly written about by its contemporary members, modern scholars, and members of the Shevchenko Scientific Society. The actuality is substantiated by the state of the present-day historiography of this matter, in which the socio-political aspect of the activity of the Shevchenko Scientific Society is insufficiently outlined, primarily during the interwar period. The author considered it necessary to continue asserting the opinion that a scientist has no right to stand aside from socio-political and military events in Ukraine and the world, especially now, during the latest Russo-Ukrainian war. The importance of covering the socio-political context of the activity of the abovementioned society actualizes the commemoration of the 150th anniversary of its foundation. The theoretical and methodological background has been built upon the principles of historicism, multi-dimensionality, consistency, impartiality, and comprehensiveness. It facilitated the overcoming of certain historical clichés about the impossibility of combining unbiased scientific research and socio-political activity by any individual. The scientific novelty lies in the coverage of socio-political challenges that were actualized/solved by the members of the Shevchenko Scientific Society in their scientific, political, and professional activities in the times of Austro-Hungarian Empire, Ukrainian People’s Republic, and interwar Poland. Conclusions. Socio-political activity of the members of the Shevchenko Scientific Society, especially representatives of the socio-humanitarian studies, has become an important factor in shaping political culture, historical and cultural memory, a means of national and political mobilization for the development of the Ukrainian Piemonte and the integration of the population of different lands into the all-Ukrainian national space. The prospects for further studies. There is a need to compile bibliographical indexes about prominent figures of the Shevchenko Scientific Society, as well as collections of documents and materials on the history of the society, its sections and commissions, and to digitize the most important collections.
Бібліотека
адреса матеріалу: 
Попередній перегляд:
