[Рубрика журналу "Поштова скринька". Публікація листів О. Білозерського та В. Коломійченка до М. Грушевського] / Ю. Мицик // Кур'єр Кривбасу. – Кривий Ріг, 1998. – № 95–96. – Лютий. – C. 165–167.
"Чергову подачу матеріалів з особистого фонду Михайла Грушевського, що знаходиться у Центральному державному історичному архіві України у Києві, присвячуємо 100-річчю від дня смерті видатного українського письменника, поета, перекладача, вченого та громадського діяча Пантелеймона Куліша (8.VIII. 1819–14(2).II.1897 рр.). У першому листі Грушевському сповіщає про цю смутну подію Олімггій Білозерський – далекий родич Куліша та його товариша по Кирило-Мефодіївському товариству, журналу "Основа" тощо Василя Білозерського.
На відміну від цього листа інший, писаний одним із знайомих Грушевського (В. Коломійченком), вражає своїм мажорним настроєм. Коломійченко поспішає висловити у листі те, що не встиг розповісти у безпосередній розмові, а саме: про національне відродження українського села Прохори, звідки вплив пішов на сусідні села. 37 років знадобилося селу, щоб безсмертні твори Шевченка, Куліша, Нечуя-Левицького, самого Грушевського розбудили його козацький дух і прагнення до національної самобутності. Характерно, що лейтмотивом цього радісного листа стали поетичні рядки вже померлого Пантелеймона Куліша".
Бібліотека
адреса матеріалу: 
Попередній перегляд:
